Рая на земле не будет. Поэтому надо спасаться. Иисус нам дан, чтобы каждый имел надёжный верный путь ко спасению. Но спасение это специфическое, через воскрешение. Те кто не хочет умирать за веру и Евангелие, а лишь желает устроить свою земную жизнь за счёт Бога, будут жестоко разочарованы. Иисус чтобы выполнить волю Отца, был в мучениях. Он не хотел идти на крест. До кровавого пота был в борении, и душа его скорбела смертельно. Исполнять волю божью, дело не из приятных. Но такова реальность. Иисус открыто говорил. что нужно оставить и чем пожертвовать ради следования за Ним. Даже душу свою надо возненавидеть до смерти ради Него и Евангелия. Нигде он не обещал райских наслаждений за Его дело, одни лишь мучения и страдания. Тем кто любит эту жизнь, реальное служение Богу покажется безумием. Но правда такова, что те, кто хочет душу свою спасти, должен её потерять. Единственное условие, чтобы это было за Христа и Евангелие. Иисус не Господь самоубийц, но он Бог любящих истину и правду. Если верующие хотят жить так, как живут люди в миру и ещё лучше, и за счёт Бога, то флаг им в руки. Только не надо говорить о вере и о том, что Бог нас любит. Фиг вам, жизнелюбы, а не воскресение. После прохлады дней, будет жаркая вечность. Процветайте, пока процветается. Но помните, что цвет опадёт и те кто без плода пойдут в костёр. Ни маникюр, ни педикюр, ни машины, ни костюмы, ни дворцы...Ничто не поможет. И восхищены будут даже с Турецких и Египетских курортов. Берегитесь любостяжания...собирайте сокровища на Небесах... Впрочем это не для глухих.
Прочитано 3354 раза. Голосов 5. Средняя оценка: 1,6
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
